Фармація — це безмежний світ ліків, проте історія фармацевтики повна цікавих фактів та подій, що до медицини, на перший погляд, відношення зовсім не мають. Чи відомо вам, що винаходи, якими ми щодня користуємося, своєю появою завдячують саме фармацевтам?

Сірники

До яких тільки методів добування вогню не вдавались люди! Печерна людина висікала іскри з кременю і сподівалась, що в такий спосіб підпалить сухе листя. Римляни стукали каменем по каменю, а висіченою іскрою намагались підпалити скіпку, вкриту сіркою, терли одну об одну дерев’яні поверхні, аби піймати сонячний промінь крізь шматочок скла. А коли це вдавалось зробити, дбайливо підтримували вогник у глиняних горщиках. І лише наприкінці XVIII ст. французький хімік Клод Бертолле синтезував речовину, яка згодом отримала назву «бертолетова сіль». Так у Європі в 1805 р. з’явились сірники-«маканки» — тоненькі скіпки, змазані бертолетовою сіллю, які спалахували після занурювання їх у розчин концентрованої сірчаної кислоти. Винаходу перших «сухих» сірників світ завдячує англійському хіміку і аптекареві Джону Уокеру. У 1827 р. він виявив, що якщо на кінчик дерев’яної палички нанести суміш із сурми сульфіду, бертолетової солі та гумміарабіка, потім висушити усе це на повітрі, то під час тертя по наждачному папері сірник доволі легко спалахує. Уокер налагодив невелике виробництво своїх сірників, які запаковував у олов’яні пенали по 100 шт., однак на своєму винаході великих грошей не заробив, оскільки сірники мали жахливий запах. Протягом двох століть удосконалюється винахід Уокера. Сучасні сірники не містять токсичних сполук сірки і хлору, замість них використовують парафіни і безхлорні окисники. Картопля зараз є другим хлібом. Вважається, що до Європи привіз ці бульби з Південної Америки відомий пірат періоду великих географічних відкриттів віце-адмірал Френсіс Дрейк.

Картопля

Впродовж тривалого часу європейці ставились до картоплі з великою недовірою У Франції в кінці XVIII ст. картопляні квіти носили у волоссі, робили з них букети. У Німеччині вирощували картоплю на клумбах перед палацами, але в їжу її не вживали, вважаючи отруйною. До Петербургу за часів правління Петра І було завезено перший лантух картоплі. Однак побутувало повір’я, що картопля родиться з головою та очима, як людина, і тому їсти її означало їсти людські душі. Багато священиків називали картоплю «чортовими яблуками», якими нібито було спокушено Адама і Єву, і той, хто споживає їх, не побачить царства небесного. Недовіру до картоплі усунув паризький аптекар Антуан Пармент’є. Якось він пригостив вареною картоплею короля Франції і тому дуже засмакувала ця страва. Однак прості люди, як і раніше, уникали споживати «земляні», або «чортові», яблука. Тоді Пармент’є у своєму городі біля грядок з картоплею встановив табличку з проханням …не підходити й близько до рослин. Заборонений плід, як відомо, солодкий, і вже через деякий час усі сусіди хитромудрого фармацевта почали садити картоплю на своїх городах. Після цього Пармент’є зайнявся широкою пропагандою картоплі серед французів, застосовуючи різноманітні рекламні трюки, які згодом стали легендою. Він влаштовував «картопляні» звані обіди, на які запрошував знаменитих осіб. Цікавим є те, що у Бельгії та в США є пам’ятник і музей картоплі. Неможливо не згадати ще і про усім відомий бутерброд: хліб, намазаний маслом, винайшов не хто інший, як аптекар.

Бутерброд

Головним героєм у цій історії виступає великий польський вчений Микола Коперник, який певний час працював в аптеці. Сталося це під час облоги лицарями Тевтонського ордену замку Ольштин. У результаті мешканцям замку довелося витримувати тривалу облогу, і зрозуміло, що при великому скупченні народу на обмеженому просторі не обійшлося без епідемії шлункових захворювань. Що б якось зупинити поширення епідемії, Коперник придумав цікаве рішення: були відібрані декілька груп, де люди харчувалися різною їжею. В ході цього експерименту з’ясувалося, що ті, хто не їв хліб, не захворів. А справа в тому, що люди часто кидали хліб на землю і, не надаючи цьому особливого значення, просто обтрушували його… і все. Вирішення цього питання виявилося ще оригінальнішим! Коперник наказав… намазувати хліб маслом для того, щоб коли хліб падав на землю (закон бутерброда — маслом донизу!), з нього можна було легко зняти верхній шар, тобто масло, яке містило бруд, а разом з ним і бактерій. Хвороби припинилися! Отож, як бачимо, джерелом натхненної праці для всіх фармацевтів є любов до обраної професії, прагнення служити людині і берегти її здоров’я. Нехай завжди повняться наші серця гордістю за фармацію, нехай збуваються наші мрії і надії на світле майбутнє України! Оксана Михайлюк, викладач фармацевтичних дисциплін, Чортківський державний медичний коледж «фармацевт Практик» #01′ 2015