Персоналії в історії кафедри

ПРОФЕСОРСЬКО-ВИКЛАДАЦЬКИЙ СКЛАД

перцев _1 На початку діяльності кафедри (1984 р.) штатний розклад кафедри складався з 5 посад ПВС-доцентів, в т. ч. посади завідувача кафедри. Додатково при кафедрі передбачався курс фармакогнозії (наказ ХФІ № 4 від 04.01.1984 р.). Як вже зазначалось, ректорат ХФІ приділяв велику увагу кадровому комплектуванню ПВС кафедр ФУП, а тому до їх штату переводились провідні доценти і старші викладачі з навчальних кафедр. У цьому напрямку активно працював декан ФУП професор Перцев І.М., який також очолив кафедру технології ліків факультету.

Перцев Іван Матвійович – доктор фармацевтичних наук, професор, Заслужений працівник охорони здоров’я УРСР, Заслужений професор НФаУ, видатний вчений, педагог вищої школи, відомий не тільки в Україні, але й за її межами. Закінчив з відзнакою ХФІ (1954 р.) та аспірантуру. Працював асистентом (з 1956 р.); доцентом (з 1964 р.); завідувачем кафедри аптечної технології ліків (1980-1984 рр.); завідувачем (1984-2002 рр.) та професором кафедри фармацевтичної технології й клінічної фармації ІПКСФ (2002-2003 рр.), а з 2004 р. − професором кафедри заводської технології ліків НФаУ. Як вчений, І.М. Перцев, завжди був взірцем і людиною, на яку рівняються. Його наукові дослідження присвячені створенню комбінованих лікарських препаратів із заданими фармакокінетичними властивостями та вивченню проблем біологічної фармації. Як результат, нині І.М. Перцев є співавтором 21 лікарського препарату, автором понад 450 друкованих праць, авторських свідоцтв і патентів, в т.ч. першого підручника для фахівців з базовою фармацевтичною освітою «Фармацевтические и медико-биологические аспекты лекарств»; співавтором концепції післядипломної освіти, проекту Закону України «Про лікарські засоби» та ін.; приймав активну участь у підготовці 1го  та 2го видання Фармацевтичної енциклопедії.

Підготував 2 докторів і 22 кандидатів наук. Майже 25 років був членом та головою Харківського обласного науково-фармацевтичного товариства, членом редколегій фахових журналів «Вісник фармації», «Фармацевтичний журнал», «Клінічна фармація». Нагороджений 5 медалями, знаком «Отличнику здравоохранения СССР», «За отличные успехи в работе высшей школы СССР», Почесними грамотами МОЗ України (1999, 2002 рр.), Верховної Ради України (2005 р.), Фармацевтичної асоціації України (2005 р.) та ін. Перцев І.М. завжди привертав увагу колег активною діяльністю, вмінням створювати гарний настрій та сприятливі умови для праці, відпочинку й виконання громадських доручень, готовністю особисто кожному надати допомогу та підтримку. До об’яви конкурсу на посаду завідувача ОЕФ ФУП, тимчасово на цю посаду на умовах штатного сумісництва була призначена доцент, згодом професор, Брильова Ніна Іванівна (наказ ХФІ № 4 від 04.01.1984 р.). Одночасно передбачалась можливість використання приміщень і наочних посібників навчальної кафедри ОЕФ, яку за основним місцем роботи очолювала доцент Брильова Н.І. брылева Брильова Ніна Іванівна закінчила ХФІ (1951 р.) і пройшла шлях від завідуючого аптеки (1951-1953 рр.) у м. Харкові, асистента кафедри (1953-1968 рр.), доцента (1969-1972 рр.) до завідуючого кафедри організації та економіки фармації ХФІ (1972-1985 рр.), професора (1990-1992 рр.), професора кафедри маркетингу та менеджменту у фармації Української фармацевтичної академії (1992-1997 рр.). Наукові напрямки її інтересів − удосконалення організації лікарського забезпечення населення, визначення потреби в лікарських препаратах для лікування різних захворювань. Автор понад 150 наукових і навчально-методичних праць, серед них 4 навчальні посібники. Підготувала 10 кандидатів фармацевтичних наук. Особисто захистила дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук на тему: «Удосконалення лікарського забезпечення населення» (1964 р.) та на здобуття доктора фармацевтичних наук на тему: «Наукові і організаційні основи удосконалення лікарського забезпечення населення на сучасному етапі» (1989 р.). На посаду доцента була переведена кандидат фармацевтичних наук Глонь Зоя Іванівна (наказ ХФІ № 4 від 04.01.1984 р. ). глонь Глонь Зоя Іванівна. потрапила до числа провідних доцентів, які були переведені на ФУП завдяки пройденому шляху як науковця і викладача вищої фармацевтичної школи. Так, після закінчення ХФІ (1971 р.) вона аспірант кафедри технології ліків (1971-1974 рр.), пізніше асистент кафедри ОЕФ (1974-1984 рр.), а згодом − доцент кафедри ОЕФ ФУП (1984-1986 рр.). Автор і співавтор монографії, 7 наукових статей, 5 методичних рекомендацій, 20 тез доповідей. Серед переведених з навчальної кафедри ОЕФ на кафедру ОЕФ ФУП були асистенти, кандидати фармацевтичних наук Омельченко Ніна Михайлівна і Мнушко Зоя Миколаївна (наказ ХФІ № 33 від 10.02.1984 р.). омельченко Вони були обрані за конкурсом на посади старшого викладача і доцента кафедри ОЕФ ФУП, відповідно, (наказ ХФІ № 58 від 19.03.1984 р.) і також зіграли значну роль у становленні кафедри та ФУП в цілому. Омельченко Ніна Михайлівна після закінчення ХФІ (1967р.) працювала асистентом навчальної кафедри технології ліків (1967-1971 рр.), пізніше − асистентом кафедри ОЕФ (1971-1984 рр.), далі за переводом старшим викладачем кафедри ОЕФ ФУП (1984-1985 рр.) і обраним за конкурсом доцентом цієї ж кафедри (1985-1992 рр.). Науковий напрямок діяльності Омельченко Н.М. полягав у створенні науково-обґрунтованих рекомендацій з удосконалення організаційної діяльності аптек лікувально-трудових профілакторіїв і виправно-трудових установ МВС України. Вона автор більше 20 наукових праць, у т. ч. методичних рекомендацій. Успішно захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук на тему: «Удосконалення організаційних форм і методів лікарського забезпечення хворих алкоголізмом». мнцшко Мнушко Зоя Миколаївна, закінчила з відзнакою ХФІ (1971 р.) та Харківський державний економічний університет (1995 р.). Працювала старшим лаборантом (1973 р.), асистентом кафедри ОЕФ (1975 р.), спочатку переведена, а пізніше обрана за конкурсом на посаду доцента кафедри ОЕФ ФУП (1984-1991 рр.). Згодом професор кафедри ОЕФ ХФІ (1991 р.), завідувач кафедри менеджменту та маркетингу у фармації (з 1992 р.), проректор з навчальної роботи Української фармацевтичної академії (УкрФА) (1991-1999 рр.). Наукові напрямки її діяльності полягають у науково-практичних розробках з розвитку фармацевтичного ринку на основі теорії менеджменту та маркетингу у фармації, адаптивного управління фармацевтичними та аптечними підприємствами, оптимізації лікарського забезпечення окремих контингентів хворих на основі фармакоекономічних досліджень, управління ризиками в системі виробництва та реалізації лікарських препаратів, комплексу маркетингових комунікацій у фармації та ін. Наукові здобутки Зої Миколаївни складають понад 60 науково-методичних рекомендацій та інформаційних листів, вона є автором понад 500 наукових та навчально-методичних праць, у т. ч. 4 підручників, 2 монографій, 16 навчальних посібників та практикумів. Підготувала 3 докторів і 23 кандидатів фармацевтичних наук.

У цей же період становлення кафедри ОЕФ ФУП на посаду завідувача кафедри за конкурсом було обрано кандидата фармацевтичних наук Толочко Валентина Михайловича (наказ ХФІ № 58 від 19.03.1984 р.), з яким і до сьогодні пов’язана діяльність цієї кафедри. толочко Толочко Валентин Михайлович присвятив свою діяльність фармації, починаючи зі вступу у 1965 р. до Житомирського фармацевтичного училища (1965-1968 рр.). Далі виконував практичну роботу на посаді дефектара ЦРА №16 м. Костополя Рівненської області , а згодом − завідувача аптеки № 73 (1968-1969 рр.). Потім була служба у лавах Радянської армії на посаді завідувача аптеки (1969-1971 рр.). З 1971 р. розпочинається період життя, пов’язаний з ХФІ (студент (1971-1976 рр.), ст. лаборант-дослідник (1976 р.). З 1979 р., після закінчення аспірантури у Всесоюзному НДІ фармації МОЗ СРСР і захисту дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за направленням працював старшим викладачем кафедри фармації, пізніше кафедри ОЕФ Українського інституту удосконалення лікарів, пройшовши шлях від куратора циклів удосконалення провізорів, методиста до завуча кафедри. У 1984 р., як зазначалося, повернувся до ХФІ, де обійняв посаду завідувача кафедри ОЕФ ФУП та отримав наукове звання доцента. У 1988 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора фармацевтичних наук і в 1989 році отримав наукове звання професора. З 1990 р. був призначений деканом ФУП, з 1993 р. по 2002 р. − директором ІПКСФ у складі УкрФА, згодом − НФаУ, а далі призначений першим проректором НФаУ (2002-2005 рр.). У 2005 р. отримав звання заслужений професор НФаУ. З метою поглиблення професійних знань закінчив Центральний інститут підвищення кваліфікації у галузі патентної роботи (1982 р.) і Харківський інженерно-економічний інститут (1993 р.).

Напрямки наукової діяльності пов’язані з удосконаленням організаційних форм і методів лікарського забезпечення населення на основі діючої системи управління фармацією в ринкових умовах, опрацюванням організаційно-економічного забезпечення спеціалізованої лікарської допомоги, теоретичних основ системи профорієнтації, освіти й післядипломного навчання спеціалістів фармації, дослідженням нових явищ на фармацевтичному ринку − діяльності недержавних (комерційних) підприємств, удосконаленням системи контролю якості лікарських засобів на регіональному рівні та ін. Автор понад 670 наукових і навчально-методичних праць, у т. ч. 120 методичних рекомендацій, 17 монографій, 7 підручників, 32 навчальних посібників. Підготував 8 докторів і 29 кандидатів фармацевтичних наук, 5 магістрів фармації.

Ведеться підготовка 2 докторів і 1 кандидата фармацевтичних наук.

На посаду старшого лаборанта кафедри була запрошена випускниця ХФІ 1984 р. Должнікова Ольга Миколаївна, яку оформили переводом з аптеки № 28 м. Харкова. викладачі.22 викладачі.21З розширенням контингенту гостро виникла потреба у кадрах ПВС для кафедри і в цілому для системи післядипломної підготовки спеціалістів фармації. Тому на кафедрі розпочалася підготовка докорів і кандидатів фармацевтичних наук під керівництвом тоді ще доцента, завідувача кафедри Толочко В.М. Особливість такої підготовки полягала в тому, що до виконання наукових досліджень в межах дисертаційних робіт залучились провідні керівники практичної фармації. волохСеред них першим був начальник Головного аптечного управління МОЗ України Волох Дмитро Степанович, який у 1986 р. захистив  дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук на тему: «Дослідження з підвищення ефективності управління лікарським забезпеченням населення на регіональній основі». Провідні вчені того часу, які були офіційними опонентами, професор Панченко К.І. (м. Москва) і доцент Прокопішин В.І. (м. Кишинів) та провідна організація − П’ятигорський державний фармацевтичний університет дали високу позитивну оцінку науково-практичним результатам, які отримав дисертант. омельченеко 2

У 1987 р. успішно захищає дисертаційну роботу на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук начальник Харківського обласного аптечного управління Омельченко Олександр Григорович на тему: «Удосконалення організації лікарського забезпечення матерів і дітей».

Далі, серед здобувачів вченого ступеня кандидата фармацевтичних наук була наступна плеяда представників практичної фармації:

  • Захаров Юрій Федорович, завідувач міжлікарняної аптеки Міністерства залізничного транспорту України (1990 р.);
  • Устаєв Уста Дурдийович, начальник обласного аптечного управління Туркменської РСР (1990 р.);
  • Борищук Володимир Олександрович, заступник начальника Головного аптечного управління МОЗ України (1990 р.);
  • Кас’яненко Владислав Анатолійович, начальник Сумського обласного аптечного управління (1991 р.);
  • Фізор Наталя Селіверстівна, провідний фахівець Лабораторії наукової організації праці Головного аптечного управління МОЗ України (1991 р.);
  • Предко Володимир Степанович, начальник відділу кадрів Київського міського аптечного управління (1991 р.);
  • Гудзенко Олександр Павлович, начальник Ворошиловградського (Луганського) обласного аптечного управління (1992 р.);
  • Іл’яшова Світлана Іванівна, завідувач міжлікарняної аптеки м. Сватово Луганського обласного аптечного управління (1993 р.);
  • Тихонова Світлана Олександрівна, завідувач аптеки Сумського обласного аптечного управління (1996 р.);
  • Хоменко Віктор Миколайович, начальник Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів у Донецькій області, засновник приватного фармацевтичного підприємства (1997 р.);
  • Шаповалов Валерій Володимирович, заступник начальника Слідчого управління МВС України у Харківській області (1997 р.);
  • Друговіна Олена Анатоліївна, провідний фахівець-провізор косметологічної компанії м. Харкова (2002 р.);
  • Кацара Ігор Андрійович, голова ради засновників ТОВ «Фармасофт» (2004 р.);
  • Хмельницька Ольга Андріївна, начальник Державної служби з лікарських засобів у Полтавській області (2007 р.);
  • Єрмоленко Тамара Іванівна, завідувач міжлікарняної аптеки м. Харкова;
  • Немченко Олеся Анатоліївна, директор-провізор приватної фармацевтичної фірми м.Харкова;

Шишкіна Ірина Володимирівна, заступник начальника Державної служби з лікарських засобів в Одеській області. волох_2Важливо зауважити, що у подальшому деякі представники практичної фармації продовжили наукові дослідження з виконання дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора фармацевтичних наук. Серед них Волох Д.С. (1990 р.), Гудзенко О.П. (2004 р.), Сятиня М.Л. (2004 р.). Вказані науковці активно залучались до навчального процесу кафедри УЕФ ФУП, згодом ІПКСФ (1993 р.) ХФІ, пізніше − УкрФА (1992 р.), Національної фармацевтичної академії (НФАУ) (1999 р.), НФаУ (з 2002 р.). Усі вони приймали активну участь не тільки у діяльності нашої кафедри, але й, взагалі, у розвитку фармацевтичної освіти в Україні на регіональному рівні. Так, Волох Д.С. став засновником і першим деканом фармацевтичного факультету Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ) і одночасно завідувачем кафедри ОЕФ факультету; гудзенкоГудзенко О.П. − засновником і першим деканом фармацевтичного факультету Луганського державного медичного університету, одночасно завідувачем кафедри технології ліків, організації та економіки фармації; сятиняСятиня Михайло Лукович − професором кафедри ОЕФ Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, пізніше − завідувачем кафедри аптечної та промислової технології ліків, згодом – завідувачем кафедри ОЕФ Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця; Борищук В.О. − доцентом кафедри ОЕФ Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика; Фізор Н.С. стала спочатку доцентом, тепер − завідувачем кафедри технології ліків Одеського Національного медичного університету, викладачем Одеського медичного коледжу; Іл’яшова С.І. довгий час працювала в апараті МОЗ України; Суботнікова Н.В. проживає в США і працює на різних посадах у державних медичних установах цієї країни; Хоменко В.М. створив фармацевтичний факультет у складі Донецького Національного медичного університету ім. М. Горького, став першим його деканом, а також завідувачем кафедри ОЕФ; Хмельницька О.А. стала викладачем фармацевтичних дисциплін у Полтавському медичному коледжі та ін. Одночасно велика увага приділялась і підготовці ПВС для власної кафедри. Серед підготовлених кандидатів і докторів фармацевтичних наук Слободянюк М.М., а також раніше згадані Гудзенко О.П., Омельченко О.Г., Хмельницька О.А., Єрмоленко Т.І., Зарічкова М.В., Немченко О.А. та ін. Повертаючись до кадрового забезпечення ПВС кафедри у різні періоди її розвитку, маємо наголосити, що відповідно до навчальних планів і програм на циклах підвищення кваліфікації керівників практичної фармації передбачалась спеціальна підготовка, до складу якої входили питання військової медицини і медичне забезпечення цивільної оборони. Для здійснення навчального процесу з цього напрямку був запрошений досвідчений викладач дудкаДудка Олексій Прокопович (1986-1990 рр.). Дудка О.П. закінчив ХФІ у 1939 р. Фронтовик, який пройшов шлях від військового офіцера; начальника навчальної частини, викладача військової кафедри ХФІ (1955 – 1962 рр.), потім асистента кафедри ОЕФ ХФІ (1963 – 1969 рр.), завідувача виробничої практики ХФІ (1969 – 1986 рр.), до викладача кафедри ОЕФ ФУП (1986 – 1990 рр.). У період спільної праці на кафедрі Дудка О.П. був не тільки досвідченим та цікавим для слухачів викладачем, але й старшим колегою-наставником для ПВС під час становлення кафедри, формування її педагогічного колективу. З великою теплотою хотілося б згадати також Литвиненко Марту Микитівну, яка у період становлення й розвитку кафедри була запрошена для викладання. Литвиненко Марта Микитівна закінчила ХФІ (1935 р.) та аспірантуру (1938 р.). Працювала старшим викладачем військово-медичного училища (1939-1947 рр.), асистентом кафедри аптечної технології лікарських форм ХФІ (1947-1952 рр.), старшим викладачем (1952-1953 рр.), завідувачем курсу (1953 – 1954 рр.), завідувачем кафедри організації фармацевтичної справи, яку вперше створила в ХФІ (1954-1972 рр.). Обіймаючи посаду завідувача кафедри, підготувала та видала перший в Україні підручник з ОЕФ (автори М.М. Литвиненко, І.М. Губський). викладачі.16Захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук на тему: «Дослідження блискучої валеріани Valeriana nitida RR сім. Valerianaceae» (1956 р.) і була розробником лікарського препарату «Валеріана в драже і краплях», який користується підвищеним попитом і сьогодні. Напрямки наукових досліджень під керівництвом доцента Литвиненко М.М. були присвячені вивченню виробничої діяльності аптек, дослідженню рецептури, яка надходить в аптеки, дослідженню системи лікарського забезпечення населення і лікувально-профілактичних закладів в Україні. Автор (співавтор) понад 30 наукових праць, підручника, низки методичних рекомендацій і рекомендацій із забезпечення навчального процесу та ін. Пізніше приймала активну участь у створенні кафедри фармації, далі − фармацевтичного факультету в Українському інституті удосконалення лікарів (м. Харків) (1973-1985 рр.). На посаду доцента кафедри УЕФ ФУП Литвиненко М.М. була запрошена (1985 – 1987 рр.) як досвідчений викладач вищої школи з післядипломного навчання фахівців фармації, методист і організатор фармацевтичної справи. Вона добро-зичливо ділилась своїми здобутками з ПВС кафедри, в т. ч. читала відкриті лекції, проводила практичні і семінарські заняття. Пізніше Литвиненко М.М. передала у користування на кафедру особисту професійну літературу і тим самим значно поповнила бібліотечний фонд кафедри, яким користуємось і до сьогодні. Відповідно до навчальних планів і програм післядипломної підготовки спеціалістів фармації для слухачів передбачалась спеціальна підготовка, як для офіцерів і сержантів медичної служби запасу. Тому при кафедрі одночасно був від-критий курс спеціальної підготовки, яку забезпечував старший викладач, підпол-ковник медичної служби запасу Мартиросян Раффі Семенович (1985-1997 рр.). викладачі.emfМартиросян Р.С. закінчив військовий фармацевтичний факультет ХФІ (1957 р.) і пройшов службовий шлях від молодшого лейтенанта (1953 р.), начальника аптеки гарнізонного армійського шпиталю, майора (1968 р.) , ст. помічника начальника медичного депо (1975-1980 рр.) до старшого викладача військової кафедри Українського інституту удосконалення лікарів (м. Харків) (1980-1984 рр.). Пізніше був запрошений на посаду старшого викладача курсу спецпідготовки при нашій кафедрі УЕФ (1985-1997 рр.). Як досвідчений військовий провізор, користувався повагою серед слухачів, успішно читав лекції, проводив практичні і семінарські заняття, приймав активну участь у гро-мадському житті кафедри, факультету і інституту. Уперше в системі післядипломної підготовки спеціалістів фармації в Україні до штату кафедри були введені посади спеціалістів-інженерів для забезпечення навчального процесу електронними обчислювальними машинами (ЕОМ) та на їх базі іншими технічними засобами навчання (з 1989 р.). викладачі.8 викладачі.7 викладачі.14 викладачі.15 Це дозволило створити перший в ХФІ комп’ютерний клас, який згодом було реорганізовано в окремий відділ автоматизованих систем управління (АСУ) ІПКСФ (1993 р.). У різні періоди роботи кафедри розпочинали свою діяльність в комп’ю-терному класі спеціалісти-інженери: Наталія Владиславівна Черткова, Ольга Олександрівна Долматова, Ганна Григорівна Балтіна, Деніс Євгенович Ачкасов, Віктор Олександрович Вакуленко; техніки: Віктор Польєвич Дзиган, Олексій Миколайович Трофіменко, Євгенія Юріївна Водолазька (Коровяковська) та ін. Кафедра і до сьогодні щільно співпрацює зі спеціалістами відділу АСУ ІПКСФ. Штатними викладачами кафедри на умовах сумісництва і погодинної оплати є завідувач відділу АСУ, інженер Даценко Ольга Ігорівна, інженер Краснікова Світлана Олександрівна, інженер Утицьких Юрій Сергійович. З наукових питань та питань створення науково-методичних матеріалів на електронних носіях кафедра співпрацює з колегами кафедри інформаційних технологій НФаУ, в першу чергу із завідувачем, доктором фізико-математичних наук, професором Пєнкіним Юрієм Михайловичем і доцентом, кандидатом технічних наук Харою Георгієм Івановичем.   З 1996 р. у складі кафедри був сформований курс педагогіки і психології для підвищення кваліфікації викладачів навчальних закладів медичної і фармацевтичної освіти I-IV рівня акредитації. Згодом, першим завідувачем курсу було призначено доцента, кандидата фармацевтичних наук Кожухову Тетяну Василівну (наказ УкрФА № 03 − ІПК від 10.02.1998 р.). викладачі.5 викладачі.6 викладачі.4 викладачі.13 екз_2Пізніше (2004 р.) курс був реорганізований у кафедру педагогіки і психології ІПКСФ НФаУ, яку очолює доктор педагогічних наук, професор Кайдалова Лідія Григорівна. На кафедрі УЕФ ІПКСФ також у різні роки працювали доценти Микола Миколайович Слободянюк (1986-1990 рр.), Марина Олександрівна Алюшина (1984-1990 рр.), Світлана Вікторівна Новікова (1990-1993 рр.), старші викладачі Ірина Олександрівна Солдатова (1996-2000 рр.), Вікторія Миколаївна Назаркіна (2002-2005 рр.), Ольга Василівна Ахмад (1997-2011 рр.), асистенти Ірина Олександрівна Мацкевич (1991 р.), Світлана Олександрівна Барабаш (Чергінець) (1991-1992 рр.), доценти Лариса Віталіївна Галій (2005-2012 рр.), Альбіна Володимирівна Кайдалова (2009-2012 рр.). Кафедра в межах навчальних планів і програм звертає велику увагу на наближення навчального матеріалу до актуальних потреб фахівців практичної фармації. Для цього вперше була запроваджена практика залучення до навчального процесу провідних спеціалістів наукової та практичної фармації. викладачі.17 викладачі.19 викладачі.18 Серед них були начальник Головного аптечного управління МОЗ України Волох Дмитро Степанович, начальник Харківського обласного аптечного управління Олександр Григорович Омельченко, завідувач Центрального аптечного складу Харківської області Кушнарьов Анатолій Васильович, завідувач-провізор вищої категорії ЦРА №28 м. Харкова Кривошеєв Віктор Денисович, головний бухгалтер Катасонова Людмила Яківна, юристи Муратова Надія Семенівна та Полуніна Світлана Миколаївна, фармакологи професор Хаджай Ярослав Іванович, доценти Віхтінська Ірина Леонідівна та Спесивцева Зінаїда Степанівна, трохи пізніше − співробітник контрольно-ревізійного управління Харківської області Краснікова Наталія Григорівна, економіст Солдатова Ірина Олександрівна, юрисконсульт закритого акціонерного товариства (ЗАТ) «Здоров’я» Сімонова Любов Іванівна, Начальник Харківської державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України Бондарєва Людмила Василівна, начальник Донецької державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України Хоменко Віктор Миколайович, начальник Луганського обласного ДКВП «Фармація» Гудзенко Олександр Павлович, начальник Полтавської державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Хмельницька Ольга Андріївна та ін. ректорВажливо відзначити, що постійним учасником навчального процесу був ректор ХФІ (УкрФА, НФАУ, НФаУ), доктор хімічних наук, доктор фармацевтичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений винахідник України, лауреат Державної премії України Черних Валентин Петрович. Він і зараз проводить зустрічі зі слухачами кафедри і ІПКСФ в цілому, виступає з лекціями «майстер-класу», тематичними лекціями, приймає активну участь у науково-практичних конференціях, у т. ч. з питань післядипломної підготовки фахівців фармації, розвитку фармацевтичної науки, організації лікарського забезпечення населення України та ін. Чітка організація роботи кафедри неможлива без творчої участі лаборантського та допоміжного персоналу. За роки існування кафедри свій внесок у забезпечення навчального процесу вносили старші лаборанти: Ольга Миколаївна Должнікова, Маргарита Вікторівна Чешева, Марина Олександрівна Алюшина, Ольга Василівна Ахмад, які згодом захистили дисертації і поповнили склад викладачів кафедри; Галина Володимирівна Гуцал, Наталія Павлівна Богомол, Ольга Олександрівна Ночовна, Ганна Іванівна Федорова, Людмила Іванівна Губська, Валентина Павлівна Польщікова, Надія Павлівна Гура, Георгій Юрійович Дверницький, Юлія Миколаївна Підопригора, Тетяна Іванівна Тімохіна, Альбіна Вікторівна Жеронкіна, Наталія Іванівна Губар, Тетяна Іванівна Притуляк, Наталія Сергіївна Гутовська, Валерія Юріївна Водолазька, Оксана Юріївна Кудь. У складі допоміжного персоналу працювали Євген Миколайович Сергієнко, Людмила Іванівна Губська, Ганна Володимирівна Самборська. +                                                                                                                                                                                 Нині штатний розклад кафедри включає 22 одиниці ПВС, у т.ч. 3 посади професора та 19 посад доцентів. Завідувач кафедри УЕФ ІПКСФ НФАУ з 1984 р. доктор фармацевтичних наук, професор, Заслужений діяч науки  і техніки України, Заслужений професор НФаУ, Відмінник охорони здоров’я СРСР ТОЛОЧКО ВАЛЕНТИН МИХАЙЛОВИЧ толочко1   викладачі.20

Print Friendly